3 вересня 2026 року відбувся Міжнародний онлайн форум «Українська ідентичність у європейському освітньому просторі: від викликів до спільних рішень», організований Національним Конгресом українських асоціацій Італії (НКУАІ) спільно зі школою для дітей з України «Твоя школа». Захід зібрав понад 170 учасників і став однією з найпомітніших міжнародних платформ цього року, присвячених збереженню української ідентичності за кордоном.
У час, коли сотні тисяч українських дітей навчаються поза межами України, питання збереження мови, культури та національної самосвідомості перестає бути суто освітнім — воно стає питанням майбутнього нації. Форум показав, що ця тема сьогодні об’єднує не лише педагогів і громадські організації, а й церкву, дипломатію та державну владу: до відкриття долучилися представники Української Церкви в Італії, Посольства України в Італії, а також Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України. Така присутність на найвищому рівні засвідчила, що збереження ідентичності українців за кордоном визнано стратегічним пріоритетом, а не приватною ініціативою окремих шкіл чи асоціацій.
На успішну роботу учасників форуму благословив о. Максим Колодчак, відповідальний за шкільне душпастирство при Катехитичному відділі Апостольського Екзархату, який підкреслив важливість співпраці між Церквою та культурно-освітніми осередками і висловив готовність до діалогу і співпраці з Конгресом.
Тамара Черпакова, радник-посланниця Посольства України в Італії, підкреслила важливість щоденної роботи, яку проводить Конгрес, відмітила велику кількість зацікавлених у роботі Форуму і зазначила, що навіть маленькі кроки української громади за кордоном надзвичайно важливі у справі збереження української ідентичності за кордоном і майбутнього України в цілому.
Заступник Міністра культури України з питань євроінтеграції Наталя Мовшович зазначила, що в умовах війни питання збереження української культури стає стратегічним. Історично Україна завжди була європейською державою, тож сьогожні не стоїть питання вибору між Європою і Україною. Євроінтеграція – це питання органічного розвитку українськості за кордоном, і тому українські громади за кордоном – надзвичайно важливі партнери української держави, адже вони найкраще знають потреби громади на місцях. У зв’язку з цим вона закликала вибудовувати стратегічне партнерство, подякувала Конгресу за пророблену у цьому напрямку роботу та підкреслила важливість здобутків культурно-освітніх інституцій за кордоном.
Від Міністерства освіти і науки України учасників Форуму привітала Злата Безкоровайна, начальник Головного управління загальної середньої освіти Директорату шкільної освіти міністерства. Вона подякувала Конгресу за можливість виступити на Форумі і зазначила, що збереження української культури і освіти за кордоном відкриває шлях для повернення додому наших дітей. Спікерка наголосила, що у міністерства сьогодні є багато ініціатив та запевнила у готовності співпрацювати задля спільної мети, а також запропонувала негайно створити спільні групи, покликані допомогти українським вчителям проводити освітню діяльність за кордоном і в яких можна було б обмінюватися навчальними матеріалами та ідеями.
Президентка НКУАІ Лара Левчун у своїй промові до учасників показала на прикладі діяльності Конгресу, як громадська організація може вибудовувати діалог з найвищими рівнями влади країн: під час першого форуму (1 вересня 2024 року), проведеного Департаментом освіти Конгресу, народилася ініціатива, яка вже 5 вересня 2024 року стала Петицією до Сенату Італійської Республіки — з пропозицією запровадити українську мову як іноземну у школах Італії, спочатку факультативно, а згодом як повноцінний предмет. 24 вересня 2024 року цю петицію (№ 223) було офіційно оголошено на сесії пленарного засідання Сенату. Другий форум (31 серпня 2025 року) дав старт новому проєкту Конгресу — «100х100: Мости освіти». У ході роботи форуму учасники прийшли до висновку, що між Італією та Україною не було двосторонніх угод про освітнє партнерство і створили ще одну петицію – про створення Національної програми шкільних партнерств між Італією та Україною, яку 3 березня 2026 року розглянули на пленарному засіданні Сенату Італійської Республіки. На цьогорічному Форумі куратор проєкту «100х100: Мости освіти» Любов Шинкарчук оголосила про його маштабування і започаткування нової ініціативи «100х100: Plus».
Унікальність формату цьогорічного форуму — у поєднанні голосів, які рідко звучать з однієї трибуни: державні посадовці, доценти і професори українських університетів, директорки й засновниці українських шкіл в Італії та по всій Європі, а також поважні експерти у своїй галузі — від фахівців із казкотерапії та психоемоційної реабілітації дітей до дослідників освітнього права та штучного інтелекту в освіті. Не менш важливим є справжній європейський масштаб події: до дискусії долучилися фахівці з інших країн Європи — Польщі, Німеччини та Великої Британії. Це дозволило порівняти досвід різних освітніх систем і побачити спільні виклики, з якими стикається українська освіта і культура по всьому континенту — від правового статусу української мови до інтеграції дітей у два освітні простори одночасно.
Форум не обмежився обговоренням проблем — він був побудований як платформа для формування спільної дії. Це підкреслює вже сама логіка програми: від «об’єднання спільноти» — до «спільних проєктів», від «досвіду» — до «спільних рішень». Проєкти на кшталт «100×100 Plus» щодо консолідації освітніх ресурсів у міжнародному просторі та ініціатива «Твоя школа», як «екосистема національної ідентичності» запропонована Оксаною Словік, засвідчили перехід від розрізнених локальних зусиль до системної, довгострокової співпраці. Символічно, що форум завершився не підсумковими доповідями, а окремою сесією «Від викликів до спільних рішень: що ми можемо зробити разом?» із презентацією напрямів подальшої співпраці — тобто конкретним переходом від діалогу до дій.
Це закладає основу для розширення партнерства між українськими освітніми й громадськими інституціями в Італії, Україні та інших країнах Європи, а також для вироблення спільних підходів до захисту прав українських дітей на освіту рідною мовою в умовах євроінтеграції.
