відповідно до ст. 5 закону № 91 від 05.02.1992
Іноземний чоловік або чоловік без громадянства громадянина Італії може набути італійського громадянства, якщо після одруження він законно проживає на території Республіки не менше двох років або через три роки з дати одруження, якщо він проживає за кордоном, якщо: на момент ухвалення рішення, згаданого в пункті 1 статті 7, не було розірвання, анулювання або припинення цивільних наслідків шлюбу і немає особистого розлучення подружжя.
Строки, зазначені в частині першій, скорочуються вдвічі за наявності дітей, народжених або усиновлених подружжям.
Префекти наділені повноваженнями вживати заходів щодо надання або відмови в громадянстві іноземним громадянам, які є подружжям італійських громадян, які проживають в Італії.
Однак відповідальність лежить на голові Департаменту громадянських свобод та імміграції, якщо чоловік/дружина-іноземець проживає за кордоном, і на міністрі внутрішніх справ, якщо існують причини, пов’язані з безпекою Республіки.
Закон про перетворення від 1 грудня 2018 р. н. 132 Законодавчого декрету від 4 жовтня 2018 р., n. 113, передбачає вимогу знання італійської мови для претендентів на отримання італійського громадянства у шлюбі.
Для заяв, поданих з 20 грудня 2020 року, максимальний кінцевий термін для завершення процедури надання італійського громадянства становить двадцять чотири місяці з можливістю продовження максимум до тридцяти шести місяців, відповідно до ст. 4, абзац 5 Законодавчого декрету від 21 жовтня 2020 р., перетвореного із змінами, внесеними законом від 18 грудня 2020 р., п. 173.
Для запитів, поданих до вищезазначеної дати, граничний термін врегулювання становить сорок вісім місяців.
НОРМАТИВНІ ВИМОГИ:
