Втрата близьких людей — це нестерпний біль для кожної людини.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну таких втрат стало набагато більше. Однак, незважаючи на душевні страждання, людині варто подбати про своєчасне прийняття спадщини померлого. Питання спадкування ускладнюється перебуванням українців за кордоном через військову агресію РФ та введенням військового стану в Україні. Воно має безліч нюансів, але в цій статті я намагатимусь дати чіткий алгоритм дій для українців, які перебувають закордоном під час прийняття спадщини.

Для початку потрібно вияснити, що ж передається у спадок.
Спадкування — перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України). Виходячи з цього положення, стає зрозумілим, що після смерті людини спадкоємці ділять не лише майнові блага, а й борги померлого, серед яких кредитні зобов’язання, невиплачені аліменти, комунальні платежі, борги за рішенням суду тощо. До складу спадщини входить все майно померлого, що належить йому на день смерті: це може бути рухоме, нерухоме майно, грошові кошти, вклади а також, як ми вже говорили, боргові зобов’язання. Важливо пам’ятати, що часткове прийняття спадщини та відмова від боргової частини не допускається. Спадкування може відбуватися за законом або за заповітом. За заповітом успадкувати майно можна, якщо спадкодавець за життя, перебуваючи у здоровому глузді та добрій памʼяті, скориставшись послугами уповноваженої особи, склав заповіт на тих осіб, кому він хотів би передати належне йому майно та права. Якщо заповіту немає, то спадкоємці успадковують права й обовʼязки за законом. У законодавстві визначено пʼять черг спадкування за законом. І в разі, якщо спадкоємців певної черги немає, право спадкування переходить до спадкоємців наступної черги. А тепер поговоримо безпосередньо щодо процесу спадкування, який складається з двох послідовних етапів:

• прийняття спадщини (реалізується поданням відповідної заяви нотаріусу)

• оформлення спадкових прав й отримання свідоцтва про право на спадщину.

Отже, якими повинні бути ваші кроки аби вступити у спадок, перебуваючи закордоном? У цьому випадку є два варіанти оформлення спадщини.
Перший полягає у нотаріальному посвідченні підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини із подальшим проставленням апостилю (або консульської легалізації). Така заява перекладається українською мовою, що також засвідчується уповноваженим перекладачем. Після цього заява спадкоємця з її засвідченим перекладом надсилається поштою до органу нотаріату за місцем відкриття спадщини, яким є його останнє місце проживання. Важливо, щоб ця заява була направлена поштовим відправленням своєчасно, тобто доки не закінчився шестимісячний термін для прийняття спадщини. Своєчасно надісланою вважається заява, на якій справжність підпису особи засвідчена нотаріально та яка була направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Зверніть увагу, що заява про прийняття спадщини не може бути подана представником спадкоємця, який діє на підставі довіреності, адже невиконання формальної вимоги закону про особисте подання документа може призвести до того, що така заява буде вважатися неподаною. Другий варіант отримання спадщини українцями за кордоном полягає у зверненні до консульських та дипломатичних установ України в іноземній країні. За зверненням громадянина України, консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Важливо, що звернення до консула має бути особистим, інакше, обовʼязковим буде нотаріальне посвідчення підпису задля реєстрації даної заяви. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спадкоємець особисто з’явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця.
Однак, при виборі другого варіанту необхідно врахувати завантаженість працівників консульства, що в свою чергу впливає на швидкість процедури і існує ризик пропустити шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини. Законодавство не встановлює вимог до заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, вважається за необхідне зазначити у ній:

1. Прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса або найменування нотаріальної контори, куди звертається заявник;
2. Адреса нотаріуса або нотаріальної контори;
3. Прізвище, ім’я, по батькові заявника, його паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку;
4. Відомості про смерть спадкодавця (прізвище, ім’я, по батькові, дата смерті, останнє відоме місце проживання);
5. Майно, яке входить до складу спадщини і про яке заявнику відомо;
6. Про бажання прийняти спадщину;
7. Відомості про інших спадкоємців (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, адреса місцезнаходження та місця реєстрації, засоби зв’язку).
   Завантажте ЗРАЗОК відповідної заяви.
   Окрім цього, до заяви необхідно додати:
8. Копію документа, що посвідчує особу;
9. Копію свідоцтва про смерть спадкодавця;
10. Документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця.

Для реалізації другого етапу – оформлення спадщини необхідно зібрати наступний перелік документів:

1. Заява про прийняття спадщини;
2. Свідоцтво про смерть спадкодавця – оригінал;
3. Довідка, де зафіксовано місце реєстрації померлого, де він і з ким був зареєстрований на момент смерті;
4. Документи, які підтверджують право власності на майно померлого;
5. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
6. Оплата послуг нотаріуса і державного також, якщо майно спадкується за заповітом, потрібно додати до пакету необхідних паперів волевиявлення померлого.

Якщо ні – знадобляться документи, що підтверджують родинні зв’язки – свідоцтво про народження, довідка про шлюб.
Спадкоємець може залучити свого представника, довірену особу, яка займатиметься всіма процедурними питаннями. Її повноваження мають бути закріплені в нотаріально посвідченій довіреності, яку можна оформити також закордоном в консульських установах.
Після цього ця особа зможе зібрати для вас всі необхідні документи для оформлення спадщини, відвідувати нотаріуса, вчиняти інші юридично значущі дії. Однак краще довіреною особою обирати юриста, адже зазвичай йому простіше це робити, до того ж такий представник з легкістю знайде контакт із нотаріусом.
Після завершення процесу свідоцтво про прийняття спадщини людина може отримати аналогічно, як і під час відправлення заяви нотаріусу поштою.

Якщо вам потрібна фахова консультація або допомога з вирішення спадкових справ, ви завжди можете звернутись до нас за телефоном: +393802071437 або написати на електронну адресу