Тимчасовий захист, передбачений Директивою 2001/55/CE, застосовується у випадках масового прибуття осіб, які не можуть повернутися до своїх країн через війну, насильство або серйозні порушення прав людини. Цей механізм забезпечує негайний і тимчасовий захист переміщених осіб та дозволяє збалансувати навантаження між державами-членами ЄС, які приймають таких людей.
Застосування тимчасового захисту
Тимчасовий захист надається, коли Рада ЄС, на підставі пропозиції Комісії, ухвалює рішення про масовий наплив переміщених осіб. Він діє протягом одного року з можливістю продовження до двох років. Захист може бути завершено, якщо Рада ухвалить рішення, що ситуація в країні походження дозволяє безпечне повернення. Особи, яким надається тимчасовий захист, можуть бути виключені, якщо є підозра у скоєнні злочинів проти миру або інших серйозних правопорушень.
Наслідки тимчасового захисту
Держави-члени зобов’язані видати дозвіл на проживання переміщеним особам на весь період захисту. Такі особи мають право:
- працювати;
- отримувати житло;
- користуватися соціальними і медичними послугами;
- надавати дітям доступ до шкільної освіти.
Сім’ї, що були розділені, мають право на возз’єднання. Неповнолітні без супроводу мають право на спеціальне розміщення та опіку.
Діяльність національної служби
Національна служба в Італії активувала Механізм цивільного захисту ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Зусилля Італії були спрямовані на надання гуманітарної допомоги та прийом переміщених осіб. Надзвичайний стан продовжено до кінця 2024 року для продовження підтримки населення з України.
Тимчасовий захист: пояснення
Тимчасовий захист — це екстрена форма підтримки для осіб, що залишили Україну після 24 лютого 2022 року. Вони мають право на цей захист, якщо:
- Вони є громадянами України або членами їхніх сімей.
- Вони є громадянами інших країн, які користувалися міжнародним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року.
- Вони мають посвідку на постійне проживання в Україні і не можуть безпечно повернутися до своїх країн походження.
Неповнолітні, які приїхали без супроводу, отримують спеціальні умови для розміщення та опіку. Держава, яка надала тимчасовий захист, також повинна розглянути можливість надання статусу біженця за окремою заявою.
Завершення тимчасового захисту
Після закінчення терміну дії тимчасового захисту або під час його дії держави-члени повинні забезпечити добровільне або, за певних умов, примусове повернення осіб. Під час примусового повернення враховуються гуманітарні причини, а неповнолітні або особи з поганим станом здоров’я мають право залишитися до завершення навчання або покращення стану здоров’я.
Адміністративна співпраця та фінансування
Фінансування заходів здійснюється за рахунок Європейського фонду для біженців. Якщо прийомні можливості країни перевищені, Рада ЄС може прийняти рішення про додаткову підтримку. Прийом осіб в рамках Системи Прийому та Інтеграції (SAI) включає житло, соціальну допомогу та освітні можливості для соціальної інтеграції.
Висновок
Тимчасовий захист — це важливий інструмент для забезпечення негайної підтримки людей, що залишають свої країни через війну. Впровадження такого механізму сприяє розподілу відповідальності між країнами ЄС та дозволяє переміщеним особам швидко інтегруватися в нові суспільства, отримуючи необхідну допомогу та захист.